надумувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
вимишляти — я/ю, я/єш і вими/слювати, юю, юєш, недок., ви/мислити, лю, лиш, док., перех. 1) Обдумуючи, знаходити рішення для виконання чого небудь; надумувати щось. || Придумувати, створювати. 2) Вигадувати що небудь нереальне … Український тлумачний словник
надумати — див. надумувати … Український тлумачний словник
надумуватися — уюся, уєшся, недок., наду/матися, аюся, аєшся, док. 1) Те саме, що надумувати 1). 2) тільки недок. Роздумувати над чим небудь; замислюватися, задумуватися … Український тлумачний словник
намислити — лю, лиш, док., перех., з інфін., із спол. що, розм. Те саме, що надумати (див. надумувати 1), 2)) … Український тлумачний словник
задумувати — задумати (мати намір щось учинити), замишляти, замислювати, замислити, надумувати, надумати, подумати, надумуватися, надуматися, умишляти, умислити, вимислювати, вимишляти, вимислити; здумувати, здумати (раптом) Пор. вирішити I, збиратися I, 2),… … Словник синонімів української мови
згадати — згадувати (відтворити, поновити в пам яті що н.), пригадати, пригадувати, нагадати, нагадувати, здумати, здумувати, надумати, надумувати Пор. оживляти 3) … Словник синонімів української мови